Збройні Сили України вшановують пам’ять всіх полеглих жертв війни в Україні, загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років, коли народи Центральної, Східної, Південної Європи та Країни Балтії зазнали чи не найбільших руйнувань від обох тоталітарних нелюдських диктоторських режимів ХХ століття – нацистського в Німеччині та комуністичного в радянському союзі, частиною якого була тоді окупована росією в 1920-х роках Україна.

Про це повідомляє щоденний портал Воїн-інфо з посиланням на Генштаб ЗСУ.

Подвиг, жертовність та героїзм як безневинних жертв комуністично-нацистсько-фашистського союзу у ті часи, та всіх полеглих у результаті неспровокованої, несправедливої, нечесної, підступної, цинічної, жорстокої війни росії проти України, яка триває вже девятий рік, дають сили, витримку та стійкість Збройним Силам України та всім захисника та захисницям українського народу на різних фронтах та вимірах війни для перемоги над недобитим 80 років тому злом – нацистсько-комуністичною росією, яка хоче знищити не тільки Україну.

22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна, війна між нацистсько-фашистською Німеччиною та комуністичним радянським союзом, що тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року й була складовою Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни.

Попри таємну угоду про ненапад (нині відома як пакт Молотова – Ріббентропа 1939 року) нацистська Німеччина атакувала СРСР по всій лінії кордону: від Балтійського до Чорного моря. Результати війни спричинили посилення СРСР та сприяли створенню в Східній Європі низки залежних від нього комуністичних режимів.

Німецько-радянській війні передувала також змова СРСР і Німеччини щодо розподілу Східної Європи та Балкан. Протягом 1939 — першої половини 1941 років обидві держави ліквідували Польщу, країни Балтії, а також балканські держави. СРСР та Німеччина отримали спільні кордони, а також привід для наступу на сусіда для «звільнення» завойованих ним територій.

Угода про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, або Пакт Молотова — Ріббентропа (нім. Deutsch-sowjetischer Nichtangriffspakt) — розрахована на 10 років міждержавна угода, датована 23 серпня 1939 року, підписана у Москві міністром закордонних справ Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В’ячеславом Молотовим у присутності члена Політбюро ЦК ВКП(б), секретаря ЦК ВКП(б), члена Виконавчого комітету Комінтерну Йосипа Сталіна та посла Німеччини Вернера фон дер Шуленбурга.

Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та надавав можливість захоплення колишніх територій Російської імперії, а також територій, що ніколи їй не належали.

Підписання угоди 23 серпня 1939 року було важливим тактичним епізодом, що розкривав стратегічні наміри сторін — керівництва Третього Рейху та Радянського Союзу. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу. СРСР не був партнером Заходу для протидії нацизму. У той час він сам був тоталітарною державою з карально-репресивною машиною. Його дії не збігалися з цілями західної демократії.

Європейський Парламент запропонував проголосити 23 серпня, на згадку про Пакт Молотова-Ріббентропа, Європейським днем пам’яті жертв всіх тоталітарних та авторитарних режимів. 3 липня 2009 року Комітет з демократії Парламентської асамблеї ОБСЄ прийняв резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи», якою пропонувалося встановити 23 серпня Днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму. Парламентська Асамблея ОБСЄ 3 липня прийняла Резолюцію «Заохочення прав людини та громадянських свобод у регіоні ОБСЄ в XXI столітті», у якій 23 серпня названо Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму в ім’я збереження пам’яті жертв масових страт і депортацій. У відповідь на резолюцію, Російські законодавці загрожували ОБСЄ «суворими наслідками.

19 серпня 1939 року — СРСР та Німеччина уклали торговельний договір

23 серпня 1939 року — СРСР та Німеччина уклали пакт про ненапад (Пакт Молотова — Ріббентропа) та розподіл сфер впливу у Східній Європі.

1 вересня 1939 року — Німеччина напала на Польщу.

17 вересня 1939 року — СРСР напав на Польщу.

30 листопада 1939 року — СРСР напав на Фінляндію.

28 червня 1940 року — СРСР здійснив Бессарабсько-Буковинський похід.

14 липня 1940 року — СРСР окупував Литву, Латвію та Естонію.

18 грудня 1940 року — Німеччина затвердила план «Барбаросса».

1 червня 1941 року — Німеччина окупувала країни Балкан.

Залежність обох сторін, що воювали, від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний та кривавий характер бойових дій на території України. Через це українці з усіх народів, які були кинуті в горнило світової бійні, потерпіли чи не найбільше, як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Протистояння між Німеччиною й СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, на 35 з яких випадають активні бойові дії. На українських землях проведено 29 із 76 стратегічних наступальних операцій, під час яких знищено понад 60 % сил вермахту.

За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 млн людей, з них цивільного населення — близько 5 млн, 2,2 млн вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 млн втратило притулок. На цілковиті руїни перетворено понад 700 міст і майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України: Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш жорстокими були злочини сталінського режиму: розстріли політичних в’язнів на Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени того ж року, підрив Дніпрогесу, потім — депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їхніх етнічних земель.

У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни ми вшановуємо пам’ять усіх тих, чиє життя скалічила й зруйнувала та страшна війна.